ГЕЛІКО́Н, а, чол. Музичний духовий інструмент у вигляді щирокої мідної (часто нікельованої) труби, укладеної колом. Гелікони на плечах у комунарів похитувались срібними удавами, готовими почати могутнє й оглушливе чародійство (Іван Микитенко, II, 1957, 512).
ГЕЛІКОН
Тлумачення слова