ГЕ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до гехкати, гехати. Прибивав він картину І, здається, як слід, А гвіздок через стіну, «Гехнув» люстро в сусід (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 260).