ГАЗЕ́ТНИК, а, чол., рідко. Те саме, що газетяр. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні (Словник Грінченка); В цьому місті була не раз, та вперше прислухалась до газетника: — Останні новини, останні! (Іван Ле, Вибр., 1939, 272).
ГАЗЕТНИК
Тлумачення слова