ГАВКОТІТИ, очу, оти́ш, недок., розм. Підсил. до гавкати 1. На подвір’ї вже хрипло горланили поліцаї.., гавкотіли зголоднілі пси (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 41); Цього парубка знали всі пастухи, він прекрасно вмів гавкотіти собакою (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 195).
ГАВКОТІТИ
Тлумачення слова