ГА́ТКА, и, жін. Настил з дерева, хмизу і т. ін. для проїзду через болото. Уночі частина козаків непомітно пройшла зробленою на болоті гаткою (Історія СРСР, I, 1956, 180);
// Те саме, що гребля. Довгі ряди коней з синіми гусарами спустились з гори на довгу гатку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 133); Над старим Дніпром, де вирували пороги, височить знову гатка Дніпрогесу (Літературна газета, 27.XI 1947, 1).
ГАТКА
Тлумачення слова