ГАСАТИ, аю, аєш, недок., розм. Жваво бігати в різних напрямах. Гасаємо по грядках, по малині, між бур’янами, жалимо одно одного, кидаємось реп’яхами (Степан Васильченко, II, 1959, 268); Бачу, один мій кінь харапудиться біля афішки, а другий уже зірвався, гасає аж біля казарм (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 103); * Образно. Очі горять, неспокійно гасають (Панас Мирний, I, 1954, 360);
// Метушливо переміщатися в різних напрямах (на конях, машинах і т. ін.). Почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Марко Вовчок, Вибр., 1946, 205); — Хома тепер при конях! Гасає по Мадьярщині, як Ілія на колісниці (Олесь Гончар, III, 1959, 214); Козаченьки По морю гасають (Данило Мордовець, I, 1958, 531);
// перен. Не затримуватися на одному місці, бувати в різних місцях. — Маєш повне право наказати [синові], щоб сидів дома і не гасав по тих будовах (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 174).
ГАСАТИ
Тлумачення слова