ГАРИКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сердито покрикувати; бурчати. Знаю, що так не минеться — буде гарикати [Мотря] під дверима, буде витівати, поки не зволоче мене з ліжка (Степан Васильченко, II, 1959, 266);
// на кого. Христя довго ще гарикала на Мар’яну, але та вже нічого не чула, не слухала (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 315); Іван Панасович відпросився в голови повіткому на кілька днів у Новобугівку, щоб побути разом з Мірошниченком. За це навіть жінка.. не гарикала на нього (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 219).
ГАРИКАТИ
Тлумачення слова