ГАРПУ́ННИК, а, чол. Той, хто полює з гарпуном. — Він, мабуть, гарпунник-китобоєць з професії, — висловив здогад Лейте (Микола Трублаїні, I, 1955, 420).
ГАРПУННИК
Тлумачення слова
ГАРПУ́ННИК, а, чол. Той, хто полює з гарпуном. — Він, мабуть, гарпунник-китобоєць з професії, — висловив здогад Лейте (Микола Трублаїні, I, 1955, 420).