ГАРНІРУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.
1. Додавати гарнір (до м’ясної або рибної страви). Безбородько сидів за столом з серветкою на грудях і з виглядом дегустатора гарнірував м’ясо маринованими грибками (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 542).
2. заст. Прикрашати, оздоблювати. — Дуже дякую, Гелю, але ви маєте тепер свої клопоти: кури різати.., індики скубати.., торти гарнірувати… (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 572).