ГА́РНЕЦЬ, я, чол., заст. Те саме, що гарець. — А може й то правда, що кажуть: у церкві нічого не дають, а у Німіла, то мож [можна] бодай за гарнець жита порцію горівки дістати! (Іван Франко, I, 1955, 165); В будинку Шмалія не прибрано, все.. заставлено різним начинням, боднями, діжницями, гарнецями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 119).
ГАРНЕЦЬ
Тлумачення слова