ГАРМОНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гармонізувати 1. Коли саме з’явилися на Україні перші церковно-музичні твори, написані не для унісонового хору, а гармонізовані на хор, що складався з окремих більш-менш самостійних голосів, — трудно сказати (Історія української музики, 1922, 121).
ГАРМОНІЗОВАНИЙ
Тлумачення слова