ГАРМОНІ́ЧНО, рідко. Присл. до гармонічний. Люди, як видно, дуже добре позаучували мелодії пісень, бо співали гармонічно й не різнили (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403); Милувала зір м’яка, ніжна гама її [вази] барв, які дуже гармонічно єдналися і в портреті, і в народному орнаменті (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 23).
ГАРМОНІЧНО
Тлумачення слова