ГАРКОНУТИ, ну, неш, док., розм. Підсил. до гаркнути. Він гарконув з такою нерозміреною силою, що кинулись зо сну і захиталися на акації гілочки (Степан Васильченко, Талант, 1955, 273); — Напишете! Напишете! — говорить він тихо і раптом гарконув з усієї мочі: — Пишіть! (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 147).
ГАРКОНУТИ
Тлумачення слова