ГАРКА́ВИТИ, влю, виш; мн. гаркавлять; недок. і док. Вимовляти нечітко окремі звуки (найчастіше «р» або «л»). Він трошки гаркавив, але його ламане «р» з домішкою «л» звучало музично приємно (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 44); На вулиці уже гаркавили сердиті голоси і роз’ярено валували собаки (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 744).
ГАРКАВИТИ
Тлумачення слова