ГАРЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням гарчати і звуки, утворювані цією дією. Він продирався крізь чагарник у глухому кутку саду і раптом почув притишене гарчання псів (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 21); В голосі пана Барвінського почулось тихе гарчання. Але він стримав себе (Петро Колесник, Терен.., 1959, 174); Кругом хати почувся стук, грюк, гарчання прогоничів (Панас Мирний, III, 1954, 151).
ГАРЧАННЯ
Тлумачення слова