ГАРБУ́ЗИК, а, чол. Зменш.-пестл. до гарбуз. У хаті на вікнах теж лежали маленькі червоненькі гарбузики, він не пам’ятав, як вони називаються і чи їх їдять (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 22); * У порівняннях. Червоновидий [хлопчик], як гарбузик (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 340).
ГАРБУЗИК
Тлумачення слова