ГАРБУЗО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до гарбуз. Дід почув, як клекотить каша, гарбузовий дух залоскотав старому в носі (Олесь Донченко, IV, 1957, 67);
// Зробл. з гарбуза (у 1 знач.). Раптом мала дітвора з-за спин руки, як не затрублять у гарбузові дудки, як не задеренчать у гребінці (Степан Васильченко, II, 1959, 240);
// Приготовлений з гарбуза (у 2 знач.). Дід Маврикій любив солодку гарбузову кашу (Олесь Донченко, IV, 1957, 67).
2. у знач. ім. гарбузові, вих, жн. Родина дводольних сланких рослин (огірки, дині, кавуни і т. ін.). До родини гарбузових.. належать: трав’янисті рослини, однодомні або дводомні виткі або такі, що чіпляються за допомогою вусиків (Практикум з систематики та морфології рослин, 1955, 156).