ГАПЛИЧО́К, чка, чол. Зменш.-пестл. до гаплик. Чумарка на Якові була застебнута на гаплички (Панас Мирний, I, 1954, 287); * У порівняннях. Кров одразу потече. Бо крізь білі рукавички враз проб’ються пазурі крючкуваті, мов гаплички, — так і вп’ються, мов щурі (Леся Українка, 1, 1951, 274).
ГАПЛИЧОК
Тлумачення слова