ГАНГРЕНА

ГАНГРЕ́НА, и, жін. Змертвіння певного органу (його гастини) чи більш або менш обмеженої ділянки тканин. Гангрена розвивається в тканинах, що стикаються із зовнішнім середовищем (кінцівки, кишечник та ін.) (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 123); Денис Ісакович ушкодив свій нарив, і на нозі йому прикинулась гангрена (Максим Рильський, Поеми, 1957, 258);  * У порівняннях. Небо мертве, холодне і чорне, Мов гангрена страшна (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 264).
▲ Газова гангрена — інфекційна хвороба (ранова інфекція) у людини і тварин, спричинювана мікробами з групи анаеробів; супроводжується утворенням газів і отруєнням організму. Страшна газова гангрена вразила його руку (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 307).