ГАМЛЕТИ́ЗМ, у, чол. Склад душі, що характеризується розвитком думки і одночасно нерішучістю та відсутністю волі. * Образно. Давно вже кожному набив оскомину заземлений, модний поетичний гамлетизм, мінорний тон, космічна за своїми розмірами скорбота, що культивувалась колись законодавцями літературних мод (Вітч, 12, 1964, 132).
ГАМЛЕТИЗМ
Тлумачення слова