ГАМІРЛИ́ВИЙ, а, е. Який зчиняє гамір; галасливий. Поміж срібно-зеленими гілками тріпочуться при любовному цвіріньканні рухливі табунці гамірливих горобців (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 101); Верескливий дзвінок відчиняє пащі класів і випускає з них гамірливих та веселих дівчат (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 155);
// Сповнений гамору. Професор встав і пішов геть по довгому гамірливому коридору (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 19); Поволі спадало збудження гамірливого дня, огортала землю своїми оксамитними крилами ніч (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 27).
ГАМІРЛИВИЙ
Тлумачення слова