ГАМАЛИ́К, а, чол., діал. Карк. Мені видко було крізь одхилені двері обидві фігури, що сиділи край столу одна проти одної, гамалик станового, його круглі високі плечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275).
♦ Дати по гамалику — те саме, що Дати по потилиці (див. потилиця). — Дала йому по гамалику та й на тім кінець (Іван Франко, VI, 1951, 142).
ГАМАЛИК
Тлумачення слова