ГА́ЛИЧ, і, жін. Збірн. до галка 1. Не хмара сонце заступила, Не вихор порохом вертить, Не галич чорна поле вкрила, Не буйний вітер се шумить (Іван Котляревський, I, 1952, 194); Тривожно каркаючи, знялася в повітря галич (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 29); * У порівняннях. А хлоп яки, мов галич, укрили подорожні дерева (Петро Панч, III, 1956, 542).
ГАЛИЧ
Тлумачення слова