ГАЛУ́ЗЗЯ, я, сер. Збірн. до галуза. Потягає вогкий вітер по саду та стрясає сухе листя з галуззя (Іван Франко, I, 1955, 168); Ходила до річки сухого галуззя на топливо назбирати й наткнулася, у верболозі на людину (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 12).
ГАЛУЗЗЯ
Тлумачення слова