ГАЛО́ПОМ, присл.
1. Дуже швидким бігом; навскач (про коня або вершника). Молоді бистрі коні, ледве зачувши на собі батога, скочили в тій же хвилі чи не сполошені вбік, а там і почали сильним галопом летіти за бричками (Ольга Кобилянська, III, 1956, 238); Несподівано козаки повернули коней і помчали галопом у кінець вулички (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 206).
2. перен. Дуже швидко. Життя галопом помчало вперед (Ірина Вільде, Сестри… 1958, 123).
▲ Брати (взяти) галопом — починати біг або починати їхати навскач. Розгарячений кінь уже бере галопом (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 305); Валка саней з веселим гомоном, і свистом посунулася з двору, а на шляху взяла галопом і скоро зникла за хатами (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 234).