ГАЛЬМУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка.
1. Сповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою гальма). Ні в якому разі не дозволяється гальмувати верстат натискуванням руки на шків, патрон або пас (Практикум з машинознавства, 1957, 159);
// без додатка. Зупинятися або уповільнювати свій рух (про засоби транспортування). Ешелон гальмує, помалу зупиняється (Юрій Яновський, IV, 1959, 202);
// Приводити в дію гальмо для сповільнення руху або зупинки чого-небудь. Гальмувати доводилось по двоє коліс, і залізні шини розпікалися на камені, як у горні (Олесь Гончар, I, 1954, 85).
2. Уповільнювати або затримувати рух чого-небудь. Нартал прикований до стовпа посеред темниці на короткім ланцюгу, кайдани дуже гальмують всі його рухи (Леся Українка, II, 1951, 424); Тверді стеблини пирію потрапляли між спиці коліс, заплутувалися там, і це дещо гальмувало розвинений біг (Юрій Смолич, I, 1958, 45);
// перен. Затримувати розвиток, здійснення чого-небудь; бути гальмом (у 2 знач.). Лише соціалізм і комунізм, вчили К. Маркс і Ф. Енгельс, повністю звільняють літературу і мистецтво від усього, що гальмувало і спотворювало їх розвиток при капіталізмі (Радянське літературознавство, З, 1964, 25); Надмірно насичена вологою земля гальмує процеси мінералізації (Хлібороб України, 2, 1968, 14);
// Стримувати (почуття, бажання). На те людям книги мудрі укладали, щоб людськії страсті вони гальмували (Іван Франко, XI, 1952, 321); Ганна подумала, що надто багато разів у житті їй вже доводилося отак гальмувати себе, боячись загострити взаємини (Вадим Собко, Справа.., 1959, 259).
3. Викликати гальмування (у 2 знач.).