ГАЛА́НТНИЙ, а, е. Вишукано чемний, люб’язний. Кличе [хазяїн] вродливого парубка. Той до послуг, дуже галантний (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 237); Як галантний кавалер, Павло не смів сісти в її присутності… (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 221).
ГАЛАНТНИЙ
Тлумачення слова