ГАЙНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко побігти, помчати; майнути. Коні добрі, як гайнули назад — скоро й дома були (Українські народні казки, легенди.., 1957, 160); — А що, коли б так намовити Марка і гайнути разом назустріч Будьонному? — раптом майнула думка (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 349); * Образно. Поза хатою буря метнулась. У садку між дерев заплуталася на мить, вирвалась і гайнула далі (Андрій Головко, I, 1957, 116).
ГАЙНУТИ
Тлумачення слова