ГАГАКНУТИ

ГАГАКНУТИ, ну, неш, док., рідко.

1. неперех. Однокр. до гагакати. — Кури, питаю, мої надворі?! Га?! — гагакнув голова (Остап Вишня, I, 1956, 439).

2. перех., перен., розм. Ударити. Дід як гагакне сома веслом, по голові (Остап Вишня, II, 1956, 253).