ГАГАКАТИ, аю, аєш, недок.
1. Видавати звуки «га-га» (про гусей). Ржуть коні, реве бидло, риплять вози, гагакають гуси (Марко Вовчок, VI, 1956, 295).
2. перен., розм. Викрикувати, голосно співати і т. ін. (про людину). Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв (Словник Грінченка).