ГАДЯ́, яти, сер., розм.
1. Маля гада (у 1 знач.).
2. перен., зневажл. Про злу підступну молоду людину. — Гадає [Григорій], що як Сава візьме його гадя, його Рахірку, то ми таки зараз відділимо йому половину нашої землі (Ольга Кобилянська, II, 1956, 39).