ФИЦА́ТИ, аю, аєш, недок., рідко. Те саме, що брикати 1, 4; хвицати. Я сів верхи на паличку й поскакав по провулку, вдаючи, що об’їжджаю норовистого коня, тому басував, ставав цапа, фицав задом і бив копитами землю (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 14).
ФИЦАТИ
Тлумачення слова