ФУТЛЯ́Р, а, чол.
1. Коробка, ящик або чохол, куди кладуть певну річ для зберігання, захисту її від пошкодження, запилення тощо. Кукса розстебнув шинель й вийняв фотоапарат, що висів через плече в новому шкіряному футлярі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 373); Скрипка лежала на столі в простому чорному футлярі (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 106); Дівчина метнулась до туалетного столика — там лежав футляр з окулярами (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 345).
2. техн. Оболонка, накриття і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин; кожух. Пічний футляр.