ФУ́РКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням фуркати З і звуки, утворювані цією дією. З писком та фурканням ганялися одна за одною, вертілися так швидко навколо стовбура, що інколи починало здаватися, ніби то й зовсім не білочки, а рудий шарф обвивається навколо сосни (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 232); Ліс уже оживав, хоч сонце не розігнало сутіні під деревами. Чулися голоси, фуркання автомобільних моторів (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 269).
ФУРКАННЯ
Тлумачення слова