ФУНТОВИЧО́К, чка, чол. Пестл. до фунтовик. Чи молоді, чи старі чоловіки затівають бійку, йому [Інокентію] байдуже: вривається з гиркою-фунтовичком у кулаці — і пішов скородити направо й наліво (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 21); В липні кожен бурячок був уже фунтовичок (Сергій Воскрекасенко, Недарма.., 1950, 54).
ФУНТОВИЧОК
Тлумачення слова