ФУНДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., заст. Засновувати. Ото дивачка! Замість вигадати щось цікаве — фундує монастирі та ще й хлопської віри (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 311); На межі XVI і XVII століть у всіх більш-менш значних містах України виникають братства, котрі фундують школи й колегіуми (Вітчизна, 9, 1971, 198).
ФУНДУВАТИ
Тлумачення слова