ФУНДУ́К, а, чол. (Corylus maxima).
1. Кущова або деревна рослина роду ліщини, що росте на півдні. Як лісогосподарська порода, фундук має велике народногосподарське значення. Його плоди споживаються у свіжому та підсмаженому вигляді (Хлібороб України, 6, 1967, 34).
2. Їстівний плід такої рослини; горіх. Важливими підсобними промислами в сільському господарстві окремих районів [Туреччини] є збирання горіхів (фундук, грецькі, мигдаль, фісташки) та шовківництво (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 234).