ФУ́ХТЕЛЬ, я, чол. Віялка найпростішої конструкції для виділення з обмолоченого зерна легких та довгих домішок. Для одержання посівного матеріалу з високою абсолютною вагою насіння пропускають через решета (для відокремлення дрібного), а потім кілька разів через фухтель (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 50).
ФУХТЕЛЬ
Тлумачення слова