ФУ́КАННЯ, я, сер., діал. Дія за значенням фукати 1, 2. Машиніст торкнув «черепаху».. фу-фу-фу-фу! І пішло фукання часто, частіше, ще частіше (Іван Франко, III, 1950, 329); Сенько і Ленько ходили ціле пополуднє слідом за нею [Горпиною] і не покидали її, помимо всякого крику і фукання з її сторони (Іван Франко, VIII, 1952, 195).
ФУКАННЯ
Тлумачення слова