ФУДУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогідний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (Іван Франко, III, 1950, 117); Іван був хмурний, неввічливий і дуже фу дульний (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); Ото пан був! Фудульний пан.. Нема нині таких. То бувало не приступай! (Остап Вишня, II, 1956, 29).
ФУДУЛЬНИЙ
Тлумачення слова