ФРО́НДА, и, жін.
1. Громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції середини XVII ст. Йому [Фітину] довелось тікати після кривавого приборкання фронди, яка за роки боротьби так і не спромоглась повалити абсолютизм (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 73).
2. перен., книжн. Взагалі будь-яка опозиція на ґрунті особистих мотивів, намір суперечити, досаждати кому-небудь, критикувати когось, щось.