ФРАНТ, а, чол. Той, хто модно й нарядно одягається; чепурун. Наприкінці середніх віків панчохи швидко стали модними. Франти носили панчохи яскравих кольорів, причому різних на кожній нозі (Наука і життя, 3, 1967, 51);
// ірон. Але найбільшим франтом був один: він мав розкішну сукняну козацьку свиту, шаблю на свиті й пістоль, а під свитою — голе тіло й голі ноги (Юрій Яновський, V, 1959, 130).
ФРАНТ
Тлумачення слова