ФРАКЦІОНЕР

ФРАКЦІОНЕ́Р, а, чол. Той, хто є членом фракції (див. фракція1 3). На конференції [IV КП(б)У] виступила антипартійна група так званого «демократичного централізму» («децистів»). Як фракціонери, «децисти», шляхом різних антипартійних способів і комбінацій, добились відхилення конференцією тез ЦК РКП(б) «Про чергові завдання господарського будівництва» (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 43); Озброєна рішеннями XIV, XV з’їздів і конференцій ВКП(б), пленумів ЦК партій, що відбулись в 1925—1927 рр., КП України рішуче викривала опортунізм фракціонерів (Комуніст України, 9, 1969, 67).