ФРАГМЕНТА́РНИЙ, а, е.
1. Який складається з фрагментів або є фрагментом, фрагментами. Уривок за уривком укладався в моїй думці в чудну фрагментарну картину (Леся Українка, III, 1952, 741); Незважаючи на свій фрагментарний, конспективний характер, «Філософські зошити» [В. І. Леніна] мають значення самостійного твору, який становить цілий етап в розвитку матеріалістичної діалектики (Комуніст України, 4, 1962, 23).
2. перен. Уривчастий, неповний. Фрагментарна форма коломийок.