ФОТОГРАФ

ФОТО́ГРАФ, а, чол. Фахівець з фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. Тут же [на пероні] приладнував свій апарат фотограф, що збирався увічнити першу зустріч комунарів (Іван Микитенко, II, 1957, 426); Фотографи пролазили крізь натовп аж до комісара, перешкоджаючи кінооператорові працювати (Юрій Яновський, II, 1958, 109); Він сидів картинно за своїм столиком, поклавши на нього сухі, жовті.. руки, ніби позував перед фотографом (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 105);
//  Той, хто взагалі фотографує, вміє фотографувати. Коли ми під’їздили до села і я з гори глянув на різнобарвну юрму, якою захряс майдан коло корчми, серце моє — серце завзятого фотографа — жвавіше затріпалось у грудях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255); Мистецтво фотографа одкривало Мині дорогу до кожного серця (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 306);
//  перен. Про художника, письменника і т. ін., для якого характерний фотографізм. Митці не цуралися громадсько-політичного життя країни, не були пасивними фотографами подій (Літературна Україна, 17.X 1967, 4).