ФОРШТЕ́ВЕНЬ, вня, чол., мор. Крайня носова частина судна, носовий брус, що є продовженням кіля. Тесляр теше дуба й бука з захватом. Стовбури цих дерев підуть на зміцнення кіля й форштевня (Юрій Яновський, II, 1958, 140); Крейсер сів кормою глибоко в воду, одночасно піднявшись угору форштевнем (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 127); — В носовій каюті біля форштевня протікає (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 448).
ФОРШТЕВЕНЬ
Тлумачення слова