ФОРМА́НТ, а, чол., лінгв. Частина слова, що змінює лексичне й граматичне значення кореня або основи; служить для словотвору і словозміни; афікс. При переході в клас службових слів прислівники втрачають здатність самостійно передавати ознаки й ознаки ознак і починають відігравати роль формантів, тобто вказувати на різного характеру зв’язки між повнозначними словами — носіями понять (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 469).
ФОРМАНТ
Тлумачення слова