ФОРМАЛІ́ЗМ, у, чол.
1. Дотримання зовнішньої форми в чому-небудь на шкоду суті справи; формальне ставлення до чого-небудь. Законом найгуманнішої професії медичного працівника є чуйне, уважне ставлення до хворих.. Формалізму і байдужості не повинно бути в медичних закладах (Радянська Україна, 2.VII 1959, 4); Формалізм і верхоглядство в роботі — порок, який тягне за собою і всі інші атрибути засуджених партією канцелярсько-бюрократичних методів керівництва господарством (Комуніст України, 5, 1961, 32).
2. Відрив форми від змісту в творах мистецтва, надання провідного значення формі або окремим її елементам. Робота над формою, конче потрібна для кожного поета, одразу стає формальним трюкацтвом, формалізмом, якщо вона беззмістовна, тобто якщо вона не спрямована на вираження смислу, думки (Наука і життя, 8, 1963, 56);
// Реакційний напрям у літературі, мистецтві, що нехтує ідейним змістом, вважаючи форму єдиною естетичною цінністю мистецтва; характерний для буржуазної культури. Мате [Залка] був переконаний і непримиренний поборник реалізму. Формалізм у мистецтві та літературі він палко ненавидів (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 64); Мистецтво соціалістичного реалізму виковувалось у боротьбі з формалізмом і натуралізмом, з потворними проявами буржуазної ідеології (Радянська Україна, 10.III 1957, 1); Механічно розтинаючи мистецтво на «ідеологію» і «фактуру», українські футуристи.. приходили до найодвертішого формалізму в теорії і на практиці (Про багатство літератури, 1959, 121).
3. Ідеалістичний напрям у логіці, мистецтвознавстві та інших науках, що висуває на перше місце форму, нехтуючи ідейним змістом. Справжньою науковістю і справжнім історизмом радянське літературознавство протистоїть концепціям сучасної буржуазної науки, що обслуговують модерністські.. течії і спираються то на формалізм, то на фрейдизм, то на модні релігійні вчення (Радянське літературознавство, 5, 1971, 19).