ФОНОТЕ́КА, и, жін.
1. Систематизоване зібрання фонограм. У наш час ведеться серйозне вивчення біологічної акустики моря. «Голоси» багатьох мешканців його вдалося записати на магнітну стрічку, з них створено цілу фонотеку (Наука і життя, 10, 1962, 40).
2. Приміщення, де зберігають фонограми.
3. Заклад або відділ установи, що збирає, зберігає й видає фонограми в тимчасове користування.