ФО́НІКА, и, жін. Виразові звукові засоби, які надають мові, насамперед віршованій, милозвучності, підсилюють її емоційність і виразність. «Спіраль» [вірш С. Крижанівського] — це напружений ліричний роздум, що за своєю ідейно-художньою структурою справді нагадує систему стрімких градаційних «витків» думки й почуття, майстерно витончених щодо ритміки й фоніки (Вітчизна, 1, 1971, 139).
ФОНІКА
Тлумачення слова